Знаходилась бібліотека в приміщенні сільської управи. Небагато було книжок
– десь біля 300. На відкриття зібралось чимало селян, свято ж а в буденний день
нікого ніхто не міг би відірвати від роботи, бо найгарячіша пора року –
молотьба. Видавав книги на громадських засадах вчитель Шотівської земської
трирічної школи Василь Федорович Бучакгійський.
Через два роки, на кінець 1899 року було уже 295 назв і 332 томи. Цього
року на поповнення книжкового фонду було виділено земством 60 рублів і сільська
община – 20 р.
Уже було 117 читачів . Основна маса читачів – селяни / 114 чоловік/ Більше
всього читали романи і повісті – 147 книговидач, друге місце – історія / 99
книговидач/, релігійно – моральні – 56 і другі, а разом 425 книговидач.
У 1903 році в бібліотеці було вже 733 томи. На бібліотеку було асигновано
земством 194 рублі, сільською общиною – 40 рублів. Було 170 читачів / 159
чоловіків і 11 жінок/. На відміну від Агайманської і Іванівської ,де більшість
читачів була молодь до 17 років, в Шотівській же основна маса читачів була
старше 17 років. Домінували селяни – 168. Найбільше читали казки , романи,
повісті – 509 книговидач, багато на релігійно – моральні теми – 285 книговидач,
історія – 268, природничі і медицина –
106книговидач, сільське господарство – 95, географія і подорожі – 69 і лише 7
книговидач по законодавству, а всього за рік 1339 книговидач.
У 1904 році книги видавав селянин і йому платили 15 рублів на рік. На утримання бібліотеки і зарплату було
виділено земством 242 рублі і сільською громадою 40 рублів.
Цікавий склад і вартість книжкового фонду: духовно – моральні – 114 томів,
історії - 148 томів, географія і
подорожі – 77, природознавство і медицина – 97, по сільському господарству –
74, белістика – 302 книги по законодавству 15 книг а всього 827 книг на суму
238 рублі. Книги були не дорогі, в середньому до 30 копійок за книгу, а от
журнали правда в перепльоті, дорогі, було 6 штук по 2 рублі.
У 1907 році на утримання бібліотеки і поповнення книжкового фонду виділено
земством 338 рублі, сільська община – 40 рублів. Уже було 989 назв книг і 1061
том. Було 236 читачів / 219 чоловіків і 17 жінок/ За віком читачі розподілялися
так: до 12 років – 15, 12 – 17 років – 107, дорослих – 114, в тому числі учнів
– 47, не навчалися в школі – 108, навчалися в школі , але не закінчили курс –
45 , закінчили школу – 36. Видано книг по відділах: релігійно – моральні – 138,
історії – 305, географія і подорожі – 48, природознавство і медицина – 39,
сільське господарство – 68, казки, романи, повісті – 806, законність – 29, а
разом – 1433.
1909 рік. Земство виділило 431 рублі, сільська громада – 40 рублів. Книг
стало менше / 819 назв і 837 томів/, очевидно, події 1905 – 1907 років дали
відчутні наслідки, а читачів збільшилось і було 259 / жінок – 32, чоловіків –
227/ , які ділилися за віком так: до 12 років – 51, 12 -17 років – 37, старші
17 років – 121, в т. ч. учнів – 76, ті, що не навчалися в школі – 54, навчалися
в школі, але не закінчили курс – 60, закінчили курс – 67, Видано книг: на
релігійно – моральну тематику – 156, історія – 423, географія і подорожі – 74, природознавство і медицина –
112, сільське господарство – 189, казки, романи, повісті – 1015, законодавство
- 96 .
1914 рік. Бібліотека так і знаходилась в сільській управі. Земство виділило
802 рублі, сільська община – 50 р. Уже було 1261 назва книг, а от читачів
поменшало і було всього 156 / 145 чоловіків і 11 жінок/ Різко зросла кількість
книговидач – 7142.
З початком першої світової війни і вступу Росії у війну у 1914 року і до
лютневої буржуазно – демократичної революції 1917 року земство фінансувало
бібліотеки, школи і т. д. аж до жовтневого перевороту 1917 року фінансування
припинилося.
Громадянська війна яка тривала майже три роки нанесла великі збитки та
Шотівська бібліотека була врятована вчителькою школи Ніколаєнко Марією
Ксенофондовною, яка почала вчителювати в Шотівській земській трирічній школі з
1 жовтня 1910 року. Вона взяла керівництво бібліотекою в тяжкі роки
громадянської війни. Освідчені офіцери білої армії слідкували щоб солдати не грабували
бібліотеку. Знаходила спільну мову Марія Ксенофонтівна і з командирами Червоної
армії / село чотири рази переходило із рук в руки/, а солдатам на самокрутки
давала старі газети, це не такі вже великі втрати були.
Після громадянської війни в селах відкривались хати – читальні, це були
осередки роботи з населенням і «прабатьками»
бібліотек і клубів. В Шотівці була бібліотека і хата – читальня.
Коли в 1932 році в Шотівці закрили Преображенську церкву, викинули
іконостас і другі ікони, зробили з неї клуб, з вівтаря зробили сцену,
підвищивши підлогу а бібліотеку розмістили в клубі. Завідуючий клубом одночасно
був і бібліотекарем. Років
через чотири приміщення клубу/ церкви/ розібрали і побудували на той час
хороший клуб, а бібліотеку розмістили в окремому приміщенні.
В період війни бібліотека уціліла, хоч з мінімальною кількістю книжок бо
зібрання творів Леніна, яке було прикрасою бібліотеки/ дійсно декоративною
прикрасою, бо хто тоді в селі читав Леніна/ і інші книги, де згадувались імена
Леніна, Сталіна і других т. з. керівників, були вилучені і спалені.
Незабаром після звільнення району повернулись з евакуації старі вчителі
Ніколаєва Марія Ксенофонтівна і Молдовська Марія Костянтинівна . Невгомонний
ентузіаст Марія Ксенофонтівна привела в порядок бібліотеку і була першим
післявоєнним бібліотекарем, її змінив демобілізований по хворобі Побиванець І.
Ю. і далі багато змінилося бібліотекарів , серед них Мороз Л. , Юдкін С. П. ,
Про ненко В. І., Мов чанова і другі. Бібліотека поповнювалася книгами за
рахунок бюджету і велику допомогу надавав заможний колгосп « Гігант»
У 1979 році бібліотеки Іванівського району централізувались. Шотівська
сільська бібліотека ввійшла до Іванівської централізованої бібліотечної системи
як бібліотека - філія з єдиним
фінансуванням , плануванням, комплектуванням, звітністю. Приміщення бібліотеки
складалося з двох кімнат в Шотівському сільському Будинку культури. Першою
завідуючою сільської бібліотеки – філії була Воронова Віра Степанівна, після
неї , з грудня 1984 року, працює Тищенко Олена Сергіївна.
За період централізації покращилась матеріально – технічна база бібліотеки:
металеві стелажі, столи, стільці, каталожні ящики. Значно обновився книжковий
фонд бібліотеки. На 1 01. 1979 року було 5510 книг , за період централізації в
бібліотеку надійшло 3597 книг, вилучено 1892 і на 1 01. 1997 року
бібліотечний фонд складає 7223 книги. Бібліотеку відвідує понад 500 читачів, з
них 134 дітей.
Бібліотека підтримує тісний зв’язок зі школою. Проводяться уроки
бібліотечно – бібліографічних знань, масові заходи, літературні конкурси,
вікторини, диспути, презентації книг.
Для дітей проводяться бібліографічні огляди, інформації про нові книги,
години цікавих повідомлень.
Бібліотека обслуговувала працівників КСП « Таврія» , тому завідуюча часто
відвідувала виробничі ділянки, приймала активну участь у виступах агітбригади
Шотівського сільського Будинку культури.
В бібліотеці створено довідково – бібліографічний апарат: систематичний
каталог та алфавітний каталог для дорослих читачів та читачів – дітей. Створена
систематична картотека статей.
За період перебудови в нашому
суспільстві гостра економічна криза негативно вплинула і на діяльність
бібліотек. Це не обійшло і Шотівську бібліотеку – філію, яка не може працювати
на повну силу, бо з бюджету не виділяли необхідні кошти.
Приміщення бібліотеки не опалювалось, не ремонтується, не поповнюється
новими книгами. Не було можливості зробити підписку на газети та журнали.
На сьогоднішній день бібліотека
знаходиться в приміщенні Шотівської сільської ради. Це приміщення складається з
двох кімнат , книгосховища та читального залу . кімнати світлі в бібліотеці зроблено ремонт, проводиться
підписка періодичних видань. Книги до бібліотеки надходять з Іванівської
централізованої бібліотечної системи.
Немає коментарів:
Дописати коментар