Стежками рідного села

  

Спасибі тобі милая країно,

 Моя співоча, рідна Україно,

   Що ти колись давним-давно,

знайшовши в собі сили,

Таврійський край безмежний

І красивий народила.

І на просторах Таврії святої,

Село маленьке, долі не простої

Це Шотівка, стоїть,

цвіте  вже півтораста років,

Це Шотівка - село  ідей  і  мрій  і  подвигів  високих!

                    ( Cергій Богдан)

Шотівка – село, Іванівського району. До найближчої залізничної станції Сірогози 32 км, до райцентру – 4 км, населення 797 чоловік.

В середині XIX століття в нашому таврійському краї утвердилися капіталістичні відносини в сільському господарстві, села Агаймани, Іванівка, Калга виробляли багато товарної продукції - хліба, м'яса, вовни, овечого сала.

 

Замовлення агентів закупівельників з кожним роком зростали. Велика кількість землі спочатку в необмеженій кількості, а з 1863 року по 9 десятин на душу, вимагала робочих рук.

Йшов 1862 рік. Таврійським степом їхали чумаки із Полтави. Їхали в Крим по сіль. А навколо безкраї поля, степ сріблиться ковильним цвітом на сонці… До душі прийшлася полтавчанам таврійська земля.

Полтавчани повертаючись до своїх домівок розповідали про наші безмежні родючі степи, говорили: “землі там так багато, що вона навіть не поділена ” і це справді було так, адже до 1863 року земля в Іванівській волості була не розділена, обробляли  хто скільки міг.

На Полтавщині землі було мало, а густота населення велика. Ось чому на сходці села ЖовниЗолотоноського повіту Полтавської губернії вирішили послати ходаків до Іванівки просити землі.

Навесні 1861 року делегація, яку визначила громада, пішки вирушила в далеку дорогу.

Оскільки держава прагнула найшвидше заселити багатий південь, то це питання швидко вирішили в Мелітопольському повіті і навесні 1862 року прибули перші переселенці з села Жовни.

Перші переселенці прибули на берег поду. Вони були в захваті: безмежний степ, покритий травою вище пояса, під повен води, над яким літають зграї водоплавних птахів.

На берег пода, де зараз розташоване село,  прибули і інші поселенці. Першими з них були: Никифор Собко, Артем Потапенко, Мирон Штанько, Петро Руденко.

Невдовзі Іванівським повітом був делегований землемір відміряти землю поселенцям, мав він прізвище Шотов. Селяни вирішили на честь хорошого землеміра і село назвати Шотово, в народі просто Шотівка. Офіційна назва Шотово була на всіх топографічних картах та у документах, і лише 35 років тому, в кінці 50-х чи на початку 60-х років, у документах з'явилася назва Шотівка.

 

Ілюстрація «Землемір Шотов»

Перші відомості, крім року заснування, про Шотівку в архіві датуються 1864 роком: «Шотовка - деревняказенная, при балкеКоянлы, 72 верстви от уездногогорода (Мелітополя, П.Д.), 4 верстви от становойквартиры (Іванівки - П.Д.), 70 дворов, 119 мужчин, 149 женщин».

Село Шотівка красиве і квітуче. З самого початку заснування села його справжньою окрасою є люди. День за днем вони творили історію свого рідного села. Пройшовши через всі випробування того часу вони змогли вистояти, і зробити, хоч і не великий, але все ж таки значимий внесок в нашу історію. Їх щоденна праця, життя  – то джерело людської мудрості і самовідданості. Хочеться трішки поринути в історію нашого села та згадати за видатних особистостей нашого краю, творців нашої історії.

Невдовзі після заснування села Шотівка швидкий економічний розвиток сприяв духовному і культурномурозвитку.В 1879 році було збудовано дерев`яну церкву і освячену на спаса 19серпня. Настоятелем церкви став Митрофан Іванович Столяревський.

Через п’ять років, у 1884 році було відкрито земську трикласну школу. Для школи було збудовано приміщення з великим класом і невеликою квартирою для вчителя. Стіни були саманні, покрівля з черепиці. На пришкільній ділянці був город  і  насаджений сад. У школу прийшло навчатися 50 учнів. Вчителем школи був Антон Никифорович Красенко, який витримав іспити і одержав звання вчителя народних училищ.

28 червня в Шотівці відкрито «Безплатну народну бібліотеку». Знаходилась бібліотека в приміщенні сільської управи. Бібліотека налічувала близько 300 книжок.

Наближалася революція 1905-1907 років, в селі Шотівка активно розвивались події, що пов’язані з народною революцією, за що село нарекли – «Червоним селом».

Революція спровокувала столипінську реформу. Активно розвивалась хуторська система. У Шотівці з’явилося декілька хуторів.

Перша світова війна залишила село залишила за собою розпач та втрати…

Роки минали і вже йшов 1910 рік. В Шотівську школу прибула молода вчителька Марія Ксенофонтівна Ніколаєва, яка закінчила 4 класи Мелітопольської гімназії і згодом стала одним з найкращих вчителів волості. В 1924 році, Марія Ксенофонтівна стала делегатом окружного з’їзду вчителів.

Поволі освіта розвивається, вже в 1924 році в Шотівці організовано перший майданчик для дітей дошкільного віку на 101 дитину. Завідуючою майданчиком призначають Марію КонстантинівнуБолдовську. В 30-тих роках Шотівська початкова школа стала зразковою. Влітку 1939 року завідуючу Шотівською початковою школою Марію Ксенофонтівну Ніколаєву за довголітню і відмінну роботу, було нагороджено орденом «Знак пошани». Вона стала першим орденоносцем в районі.

В 20-х роках ХХ століття збільшується політична активність шотівців: Організовано комітет сільської бідноти, утворено комсомольську організацію, із місцевої молоді.

А тим часом, в 1929 році, в процесі колективізації, було створено дві сільгоспартілі: «Гігант» та «Дружба». Першим головою колгоспу «Дружба», став Григорій Шульга. Повільно але впевнено йшло вперед оновлене село Шотівка. З великою радістю зустріли селяни перший трактор, що з’явився в «Гіганті». За кермом цього дива, сидів Федір Порубльов, поважно новенький трактор котився по вулиці села, а його супроводжували жителі всього села.

Сільський парк в 60-х роках ХІХ століття

Змінювала поволі Шотівка і свій зовнішній вигляд. В посушливому степовому селі весною 1932 році, закладено сільський парк. В той часводогону не було, мешканцям села воду доводилося возити діжками із криниці, керували клопіткою роботою сільські ентузіасти: Марко Кононець та Петро Корнюшенко. Згодом парк став улюбленим місцем відпочинку селян. У 1932 році в центрі парку було встановлено памятник В.І. Леніну, що стало його окрасою. В цьому мальовничому куточку нашого села часто проходили мітинги, піонерські збори, прийом в піонери. Колгоспники любили відпочивати в вихідні дні в тінистих алеях парку. З кожним роком багатіло село, поліпшувався добробут селян та мирну працю перервала війна…

За покликом Батьківщини на фронт Великої вітчизняної війни пішло більше 100 жителів Шотівки.92 солдати із 100, на жаль, не повернулися із поля битви. Більше як пів сотні шотівських сімей, одержали похоронки.

У повітряних боях за визволення нашого села були тяжко поранені лейтенант Самуйлик, та льотчики Ломачовта Єнін, які знаходились в госпіталіс. Шотівка та невдовзі померли від тяжких ран і поховані в сільському парку.

Льотчики Ломачов та Єнін

Обкраденим фашистами, зубожілим було село Шотівка, та люди його залишалися патріотами. Це наші, шотівські люди, збирали карбованець до карбованця, копійку до копійки і на зібрані кошти придбали бойовий літак. Ініціатором цієї акції була Марія Ніколаєва. І пішла по дворах Скрипець Надія, збираючи селянські, горьовані копійки. Горісно було, коли старий Лука Кононець вів за повід на базар, годувальницю сімї - рябу корову, щоб виручені гроші здати на купівлю літака.

На фюзеляжі купленого літака був зроблений напис «Колгоспники Шотівської сільської ради  Іванівського району, Запорізької області Герою Радянського союзу гвардії майору Решетову»

Як свідчать інтернет видання: «А колхозники села Шотово, где в октябре 1943 г. базировался 31-й гиап, подарили Як-1 командиру первойэскадрильиэтого полка А.М.Решетову. Самолет с бортовым номером 16 на левом борту неснадпись:"КолхозникиШотовскогосельсоветаИвановскогорайонаЗапорожскойобласти - Герою СоветскогоСоюзагвардии майору Решетову". При освобожденииПольшилетчик в одномизжурналовувиделфотоснимокдевочкитрех-четырех лет и изобразилдетскоелицо на обшивкефюзеляжа.»

На подарованому літаку О. Решетов воював до закінчення війни. Та в 1965 році відвідав село Шотівка.

Балан В. Ю. вітає гостя Решетова О.М.

Важкі були повоєнні роки для Шотівки. По закінченні війни колгоспники не шкодуючи сил і часу, взялися за відбудову рідного села і колгоспу. Після війни в 1952 році, колгоспи «Гігант» і «Дружба» були злиті в один колгосп, який став носити ім’я В.І. Леніна. Головою колхозу імені В.І. Леніна був Балан Володимир Юрійович.

В травні 1967 року в центрі села, було урочисто відкрито пам’ятник воїнам-землякам. 41 шотівець нагороджений бойовими медалями і орденами «За Мужність та Відвагу». Герої-льотчики перепоховані в парку, біля пам’ятника «Скорботної Матері». До їх могил ніколи не заростають доріжки.

Село стало важко впізнати, новими стали і його люди. Село повністю електрифіковане, радіофіковане. В кожний двір колгоспників було проведено водопровід. За 5 років в селі було збудовано 117 будинків. В селі знаходились дві бібліотеки, в яких налічувалося сім тисяч різних книг. 35 телевізійних вишок красувалося над нашим селом. Колгоспники мали свої власні легкові автомашини та багато мотоциклів.

В 1962 році в селі побудовано новий клуб.

В 1964 році збудовано навий медичний пункт.

Побудовано новий клуб

В 1967 році колгоспники побудували нову типову восьмирічну школу. В ній навчалось 144 учні. В цих роках в селі збудовано новий магазин. Для найменших жителів нашого села споруджений новий дитячий садок. збудовано пекарню, зернотік, закладено нову вулицю, до домівок колгоспників підведено лінію водогону.

Минали роки, мінялися форми власності і господарювання на землі нашій Таврійській…

Нині в нашому селі переважна більшість землі обробляється фермерськими господарствами, є і одноосібниками.

Більше 40-ка років на колгоспних ланах працював передовий механізатор Володимир Петрович Анастасьев. Його справу продовжує син Анастасьев Віктор Володимирович. Від обробляє не тільки свої наділи, а й надає допомогу односельчанам.

У всьому районі відоме фермерське господарство Сергія та Володимира Верещаків. Вони не тільки працюють на землі,а й створюють робочі місця для молоді.

Близькодвохроків тому громада села ШотівкиІванівського району обраласільським головоюВіктораОлексійовича Дебелого.

Енергійність, цілеспрямованість і наполегливість в роботі, почуття нового, пошук і використання ефективних джерел щодо розв’язання проблемних питань, особиста відповідальність та висока вимогливість до керівників установ, державний підхід у цілому до справи – так можна охарактеризувати діяльність Шотівського сільського голови та його команди.

В 2012 році громада села відзначала 150-ти річчя рідного села. З часу заснування село надзвичайно змінилося, змінилася і інфраструктура села.

В центрі села знаходиться головна адмінбудівля –Шотівська сільська рада. В ній працюють 6 працівників та сільський голова Дебелий Віктор Олексійович.

Енергійність,  цілеспрямованість і наполегливість  в  роботі, почуття нового, пошук і  використання ефективних  джерел  щодо розв’язання  проблемних  питань,  особиста відповідальність та висока вимогливість до керівників установ, державний підхід у цілому до справи – так можна охарактеризувати діяльність Шотівського сільського голови та його команди.

На території Шотівської сільської ради функціонує відділ поштового зв’язку «Укрпошта».

Два працівника поштового зв’язку обслуговують населення сільської ради.

Працівниками почтового відділення щоденно забезпечується якісне надання послуг поштового зв'язку населенню, підприємствам, установам, організаціям.

Шотівський фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) являється амбулаторно поліклінічним закладом первинної ланки, що здійснює медичне обслуговування населення с. Шотівка.  

Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є форпостом сільської охорони здоров'я, покликаний виконувати лікувально-профілактичну, санітарно-епідеміологічну роботу, а також санітарно-освітню роботу серед населення.

Працівники ФАПу надають населенню якісну долікарську медичну допомогу, забезпечують надання невідкладної медичної допомоги, при потребі надають долікарську екстрену медичну допомогу та активно проводять просвітницьку роботу серед  населення з питань профілактики основних епідемічних та неепідемічних захворювань.

Шотівська Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів налічує 60 учнів та 13 педагогів. З часу заснування школа зазнала кардинальних змін, змінювалася її матеріально- технічна база та педагогічний склад.

Дошкільний заклад «Сонечко» працює з дітьми за програмою «Я у світі». На даний час дитячий садочок відвідують 24 дитини.

Дитячий майданчик дошкільного закладу обладнаний не тільки звичайним інструментарієм а й змайстрована власноруч працівниками дитячого закладу «Долина казок» оснащена персонажами, зробленими з підручного матеріалу . .

Шотівський сільський стадіон не залишається без уваги жителів села та прилеглих сіл. На стадіоні відбуваються не тільки спортивні змагання а й народні гуляння на різноманітні свята.

Шотівські колодязі славляться своєю надзвичайно чистою, прозорою водою.

На території села працює тримагазини та один кафе-бар.

Населення села Шотівка становить 797 чоловік. Дітей – 140, молодь- 204

Серед жителів села 767 українців, 14 росіян, 1 білорусів, 3 вірменів, 7 молдован

та 5 азербайджанців.

п

Першочерговим для жителів села є постійний догляд за своєю історичною спадщиною, це: пам’ятник «Скорботної матері» в центрі села, при якій знаходиться пам’ятник загиблим пілотам ВВВ та меморіальні дошки загиблим ВВВ; на сільському кладовищі: 2 братські могили часів ВВВ та пам’ятник жертвам голодомору.

Пам’ятник жертвам голодомору

Пам’ятник «Скорботної матері»

,

Братські могили невідомим воїнам Радянської армії

При Шотівській сільській раді працює сільська бібліотека. В бібліотечному фонді налічується: 7756 книг та періодичні видання. 500 користувачів, з низ 132 дитини.

При бібліотеці працює клуб за інтересами гуманітарного характеру «Дюймовочка» Кількість слухачів – 17 дітей.

Шотівська сільська бібліотека на чолі з Тищенко О.С. приймає активну участь у конкурсах, як районних так і обласних.

Бібліотекаприймає участь уреалізаціїдержавних, обласних та районнихпрограм. Тісноспівпрацює з організаціями, якізнаходяться на територіїсільськоїради, а саме з сільськимбудинкомкультури, школою, дитячим садком та сільською радою.

В 2012 році бібліотека стала однією з переможниць третього раунду конкурсу з організації бібліотечних послуг за програмою «Бібліоміст». В рамках цієї програми вона буде оснащена комп’ютерною технікою.

З 2010 року, зі зміною керівництва села, Шотівський будинок культури значно змінився. На творчу ниву працювати була запрошена молода творча сімя Богдан Сергій та Альона. Стрімкий творчий ріст супроводжувала і відбудова будинку культури. Значно покращилася матеріально технічна база.

В будинку культури змінилося майже все. Відремонтовано фоє будинку культури, поточний ремонт зроблено в гримерній кімнаті і коридорі запасного виходу, повністю впорядкована сцена. Зроблено ремонт фасадної частини будівлі (Вхідну частину), Змонтовано новенький паркан. Будинок культури оснащений звуковою підсилючою апаратурою, електронними носіями та необхідними музичними єлементами.

Будинок культури знаходиться на автономному обігріві приміщення дизельним обігрівачем.

Завідувач Шотівським будинком культури – Богдан Сергій Олександрович

Художній керівник – Богдан Альона Миколаївна

На даний час художньо - самодіяльний колектив Шотівського будинку культури налічує майже 3 десятки чоловік серед яких не тільки люди старшого покоління, а й діти, і молодь.  Зараз в роботі Шотівського СБК приймають участь колективи  різних жанрів і направлень. Всі вони цікаві, своєрідні та неповторні.

Вокальний ансамбль – «Сонячні зайчики»,

Вокальний ансамбль  «Сонячні зайчики» виступають в жанрі «малі  вокальні форми (діти)». Дует складається з двох хлопчиків, 9-ти років ( Кондрат Костянтин та Богдан Владислав).

Гурт започатковано в березні 2011 року. В репертуарі, «Сонячних зайчиків» пісні; «А ми у двох», «Сонячні зайчики», «Ти ж мене підманула»

Хлопчики талановиті, завжди веселі, їх номери підіймають настрій, супроводжуються оваціями.

Вокальний ансамбль – «Повітряний поцілунок»,

В жанрі «малі  вокальні форми (діти)». виступає і вокальний ансамбль «Повітряний поцілунок». Він складається з чотирьох дівчаток 11-ти та 12-ти років (Карнаух Вікторія, Карнаух  Анастасія, Побиванець Ауріка, Прищепа Юлія).

Ансамбль засновано в травні 2011року. В їх репертуарі дитячі пісні: «33 корови», «Ласкаво просимо», «Зачекай моє дитинство». Дівчатка їх виконували на святкових заходах та мали успіх у глядачів.

Вокальний ансамбль – «Господарочка»,

Вокальний жіночій колектив «Господарочка» (Шевчук Наталія,БініцькаМарина, ПовнічЛюбов, Богдан Альона,Ремарчук Марія, Гончар Ірина).діє з 2010 року.Репертуар ансамблю постійно збагачується новими піснями. «Господарочка» бере участь у всіх концертних програмах села.Пісні: «Вербонька», «Лілія», «А туманы алые», та інші не залишають байдужими жодного слухача.

Вокальне тріо «Сергіїв Вітаслав»

Незважаючи на те, що вокальний колектив «Сергіїв Вітаслав» ( Кондрат В’ячеслав, Данильчук Віталій та Богдан Сергій) достатньо ще молодий, в його репертуарі є чимало українських та російських пісень: «Водограй», «По садочку ходжу» «Черный ворон» та інші.

Танцювальний   гурт – «Феєрія»,

Гурт «Феєрія» (Ремарчук Ігор Шевчук Діана) є учасниками танцювального гуртка «Веселка». Вони самостійно працюють над підготовкою до виступів, розкриваючи свою індивідуальність.

В танцювальному жанрі також представлені індивідуальні композиції молодих талантів (Богдан Нікіта, Кошель Олена, Кошель Катя, Денисенко Крістіна). Деякі постановки виконуються спільно з гуртом.

Театр веселих  мініатюр – «Порцелянова маска»,

Театр веселих мініатюр «Порцелянова маска», (під керівництвом Подус Любові Василівної.) Був започаткований в 2010 році. В репертуарі колективу є такі сценки і п`єски: «Признаки беременности», «Поки сонце зійде роса очі виїсть», «Пошили в дурні», «В електричці», «У роддома». Колектив постійно працює над покращенням своїх виступів та збільшує репертуар.

               Вокальний дует – «Сімейна історія».

Дует «Сімейна історія» (Богдан С.О. та БогданО.М) започаткований у 2010 році, за час свого існування став надзвичайно популярним не тільки серед односельчан а й на рівні району. Він є активним учасником районних огляд самодіяльності, постійно запрошується для участі в культурних заходах  інших сел  району.

  Керівники СБК постійно працюють над заохоченням до культурного життя населення та створення нових постановок. На даний час вокальні колективи Шотівського будинку культури представляють здебільшого малі вокальні форми.

Значні успіхи мають вокалісти.

Декрет Світлана має гарний, яскравий тембр голосу. В її репертуарі пісні «Сіла птаха», «Мама», «На воздушномшаре» та інші.

Ліза Бачурінавиконує дитячі пісні.Відрізняється творчимпідходом до виконання своїх номерів та індивідуальним сценічним образом.

У колективі Шотівського СБК, співають в сольному жанрі, Коваленко Людмила, Беженар Світлана, Дідич Артем і Кузнєцова Вікторія. Ремарчук. Ігор

У гумористичному жанрі діє дві команди КВК: «Народжені в СРСР» і «ШОК» - Шотівська «обалдєнна» компанія.

На високому рівні проводяться новорічні свята.  Шотівський будинок культури на новий рік завжди робить Новорічне шоу з вікторинами, конкурсами. Пісні та танці, веселі мініатюри, дарують зі сцени, молоді і дорослі аматори сільської сцени. По закінченні - святкова новорічна лотерея, в якій безліч призів та вагомі супер-призи, та святковий феєрверк.

Новорічні гуляння продовжуються весь період новорічних святок. На святу вечерю колектив приготував програму «Різдвяна», вітали односільчан зі святом.       

13 січня в рамках святкової програми «Коляда на Василя», учасники аматорського колективу, завітали до магазинів, підзвітних організацій і пересічних громадян. Водили Меланку.

На 14 лютого, «День всіх закоханих», були проведені конкурсно-розважальні вечора, «Для Вас коханих і зірку з неба», «Валентинів день».

23 лютого було організовано і проведено,розважальне дійство «Дембеля всіх часів і народів єднайтеся». Конкурсанти чистили картоплю, пришивали ґудзики, демонстрували стройову підготовку. Ніхто,з учасників не залишився без заохочувальних призів.

 Шотівський будинок культури на протязі 3-х останніх років проводить 15 лютого концерти приурочені до дня виводу радянських військ із Афганістану.

На території Шотівської сільської ради, в селі Веселівка, похований єдиний хлопець з Іванівського району, що загинув на тій війні.

  8 березня на честь жінок проводяться святкові концерти,або розважальні програми. В 2012 році команди КВК розіграли між собою тему «Без жінок на світі…». У 2013 році чотири сімейні пари помірялися силами в розважальному конкурсі «Мій кращий».

Ні одне свято не обходиться без святкових концертів або гулянь громади. Будь то День молоді, чи День Конституції, чи День похилого віку чи День Незалежності. Люди святкують, радіють, залишають собі масу позитивних емоцій. Після дійства СБК - завжди дискотека.

Частими є гості з сусідніх сіл: Трохимівка, Балашове, Благодатне, приїжджають люди із районного центру Іванівка. Масові гуляння організовуються на сільському стадіоні.

А в травні на річницю Великої перемоги, все село, бере участь в урочистому мітингу біля сільської ради та пам’ятника «Скорботної матері». Дитячий садочок «Сонечко», сільська школа та будинок культури вітають ветеранів та всіх присутніх, піснями і танцями.

А потім всіх бажаючих запрошують на стадіон де свято продовжується спортивними змаганнями та конкурсами.

Минулого року Шотівка відзначала 150-річчя з дня заснування.

З 9-тої ранку розпочалась святкова програма, голова сільської ради відкрив урочисту частину концерту. Звучали поздоровлення і пісні, вручались подарунки,

виступали почесні гості.

Перших осіб району та представників громадських організацій, господарі пригостили запашним шотівським короваєм.

Після урочистостей вулиці села змагалися за кращу вулицю. Були вокальні номери, сценки, вірші та прикрашені столи, від кожної вулиці зі стравами . Свято завершилось святковим феєрверком.

Не залишаються без уваги і наші люди «Осіннього» віку, кожного року в день людей похилого віку, в будинку культури проводяться концерти-зустрічі. Своїх бабусь і дідусів, зі сцени, вітають їх внуки та правнуки.

У вересні 2012 року на запрошення Новодмитрівської сільської ради дует «Сімейна історія», та дует «Сонячні зайчики» прийняли участь у святкуванні Дня села Новодмитрівки..

Цього року на території Шотівської сільської ради проходив обласний огляд художніх аматорських колективів Іванівського району «Мистецтво рідного села».

Шотівці завжди раді вітати гостей хлібом сіллю.

Гостям була запропонована захоплююча екскурсія по історії селі. Підходячи до Будинку культури їх зустріли «живим коридором» всі учасники звітного концерту, та раді були їх вітати.

Кожне село представило вироби декоративно – вжиткового мистецтва, Шотівці не залишилися осторонь, та зацікавили всіх присутніх постановкою .українського народного обряду сватання

Під час перегляду запропонованих номерів гостей чекало багато сюрпризів та пригощань, українського гумору та звичайно ж пісні.

Піснею « Цей край де я родився і живу», Діма Гайко і Дитячий садок     «Сонечко», привітали гостей дійства і запросили всіх до оглядової зали на концерт аматорських колективів району.

.

Шотівка здавна славиться своїми майстрами декоративно – ужиткового мистецтва.

Іллюк Галина Іванівна – досвіченамайстринявишивки. Своїм хобі вона займається більше 30 – ти років. Вона вдало поєдную сімейний побут та своє захоплення, кожну вільну хвилинку присвячує вишивкі. В її колекції понад 50 робіт, незважаючи на те, що більшість своїх робіт вона дарує рідним та близьким.

Головко Микола Петрович – художник без освіти. Його талант надзвичайний. Він з дитинства захоплювався малюванням, що переросло в його захоплення на все життя.

Сабадаш Лілія Олександрівна – молода майстриня в техніці орігамі. Не зважаючи на те, що її захоплення з’явилося не так давно, та вона має вже достатньо багато власних виробів та продовжує займатися своїм хобі.

Проців Альбіна Іванівна – майстриня вишивки бісером.

 

 

Шумлять вітри в знаменах синьо-жовтих,

Сміється щедро небо голубе,

В святкових, пишних, радісних обновках –

Ще більш люблю я Шотівка тебе!

За гордий подих світанків ранкових,

Коли на працю люди з дому йдуть.

За мрійний шелест молодих каштанів,

Що рясно для закоханих цвітуть.

Вінком для тебе перемоги слава,

І чисте небо, мирне, голубе,

Квітуй, рости, живи село моє,

В труді ми, ще не раз, прославимо тебе!

(Вірш жителя села Шотівка

Потапенко Марія Іванівна 18 років)

 

 

Фотосвітлини нашого села